Березневе
Яна Любичева
Мороз дограв мелодію сумну,
Розкуто й легко дихають простори,
Що цілий рік чекали на весну -
Краплину щастя у безодні горя.
Ось він, давно забутий позитив -
Котячий нявк, тендітні першоцвіти!
Як знов навчитись тішитися тим,
Відтанути, розслабитись, зрадіти?
Миттєво зник товстий зимовий лід,
З усіх дахів докрапали бурульки,
Ласкаве Сонце людям шле привіт -
Потроху пестить вулиці й провулки.
І, з віртуальних вирвавшись тенет,
У захваті від ніжних акварелей,
Творить дива закоханий поет,
Сплітає ямби, дактилі й хореї.
Нехай звучать палкі шедеври знов!
Не квапся, друже - налаштовуй ліру!
Цвіте весна, з'являється любов,
І дай нам Боже спокою та миру!
Фото автора)